Законопроекты

ЗАКОНОПРОЕКТЫ

ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ

ПРО ЗАХИСТ ПРАВ БОРЖНИКІВ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІЗ СТЯГНЕННЯ ГРОШОВОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ В ПОЗАСУДОВОМУ ПОРЯДКУ

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Сфера застосування Закону

1. Цей Закон визначає:

1) Правові підстави здійснення та державного регулювання професійної діяльності із стягнення грошової заборгованості в позасудовому порядку;
2) Правові підстави захисту прав та інтересів боржників та кредиторів в процесі професійного стягнення грошової заборгованості;
3) Правові підстави розвитку та вдосконалення професійної діяльності із стягнення грошової заборгованості в позасудовому порядку.
2. Метою цього Закону є забезпечення законних прав та інтересів боржників в процесі професійного стягнення грошової заборгованості,

Стаття 2. Визначення термінів

У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

боржник – фізична особа (в тому числі фізична особа – підприємець) або юридична особа, яка має зобов’язання із сплати грошової заборгованості. До боржників в тому числі відносяться особи, які відповідно до чинного законодавства України мають зобов’язання із погашення грошової заборгованості солідарно або субсидіарно із боржником;

грошова заборгованість – зобов’язання боржника по сплаті грошових коштів, які мають бути виконані на підставі відповідних правочинів на норм чинного законодавства України;

діяльність із стягнення грошової заборгованості в позасудовому порядку – сукупність дій, які спрямовані на стягнення грошової заборгованості з боржників, які здійснюються в позасудовому порядку;

професійна діяльність із стягнення грошової заборгованості в позасудовому порядку — діяльність із стягнення грошової заборгованості в позасудовому порядку, яка здійснюється професійними стягувачами та відповідає ознакам, встановленим в цьому Законі;

стягувач – фізична (в т.ч. фізична особа – підприємець) чи юридична особа, яка здійснює діяльність із стягнення грошової заборгованості в позасудовому порядку. Стягувачем може бути кредитор або особа, якій кредитор доручив стягнення грошової заборгованості в позасудовому порядку на підставі договору про стягнення;

професійний стягувач – стягувач, що є юридичною особою та відповідає ознакам, встановленим в цьому Законі;

центральний орган виконавчої влади у сфері професійного стягнення грошової заборгованості – Міністерство юстиції України/Національний Банк України;

кредитор – фізична та юридична особа, на користь якої існує зобов’язання боржника по сплаті грошової заборгованості;

договір про стягнення – договір, який укладається між кредитором та професійним стягувачем, предметом якого є надання повноважень останньому на стягнення грошової заборгованості з боржника;

єдиний реєстр професійних стягувачів — система одержання, накопичення, зберігання, захисту, використання та поширення адміністративної інформації (даних) про професійних стягувачів;

Стаття 3. Законодавство у сфері професійної діяльності із стягнення грошової заборгованості та сфера дії Закону

1. Законодавство у сфері професійної діяльності із стягнення грошової заборгованості в позасудовому порядку складається з Конституції України, цього Закону, інших законів, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини, що виникають при здійсненні професійної діяльності із стягнення грошової заборгованості в позасудовому порядку.

2. Якщо міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародних договорів.

3. Цей Закон регулює правовідносини з професійного стягнення грошової заборгованості в позасудовому порядку. Діяльність професійних стягувачів грошової заборгованості на стадії судового стягнення та стадії виконавчого провадження регулюється відповідними актами чинного законодавства України.

РОЗДІЛ 2. ЗДІСНЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІЗ СТЯГНЕННЯ ГРОШОВОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Стаття 4. Ознаки професійної діяльності із стягнення грошової заборгованості

1. Діяльність стягувача із стягнення грошової заборгованості вважається професійною, якщо стягувач фактично здійснює таку діяльність по відношенню до більш ніж 30 000 боржників протягом одного календарного року (окрім першого року діяльності професійного стягувача, який в цілях цього закону відповідає періоду з дня отримання статусу професійного стягувача до 31 грудня), та:

1) стягувач здійснює таку діяльність в інтересах кредитора на підставі договору про стягнення;

або

2) стягувач здійснює таку діяльність в якості кредитора, який придбав право вимоги щодо грошової заборгованості у третьої особи/третіх осіб.

2. Діяльність із стягнення грошової заборгованості в якості первинного кредитора не вважається професійною діяльністю із стягнення грошової заборгованості.

Стаття 5. Єдиний реєстр професійних стягувачів та порядок набуття статусу професійного стягувача

1. Стягувач набуває статусу професійного стягувача з дати внесення відповідного запису про нього до єдиного реєстру професійних стягувачів.

2. Адміністратором єдиного реєстру професійних стягувачів є центральний орган виконавчої влади у сфері професійного стягнення грошової заборгованості. Реєстраторами єдиного реєстру професійних стягувачів є саморегулівні організації професійних стягувачів грошової заборгованості.

3. Порядок ведення єдиного реєстру професійних стягувачів визначається центральним органом виконавчої влади у сфері професійного стягнення грошової заборгованості.

Стаття 6. Підстави для здійснення професійної діяльності зі стягнення грошової заборгованості в позасудовому порядку

1. Підставами для здійснення професійної діяльності із стягнення грошової заборгованості в позасудовому порядку є:

1) наявність грошової заборгованості перед кредитором, термін погашення якої минув – в разі, якщо професійний стягувач діє в своїх інтересах в якості кредитора;

2) наявність укладеного договору про стягнення – в разі, якщо професійний стягувач діє в інтересах кредитора на підставі договору про стягнення;

2. Укладенням договору про стягнення кредитор гарантує, що грошова заборгованість в зазначеному в договорі розмірі є реальною, виникла на законних підставах, не погашена, не прощена, не списана, не стягнута, а також, що право вимоги сплати грошової заборгованості не переуступлене кредитором третім особам.

Стаття 7. Договір про стягнення

1. Договір про стягнення укладається професійним стягувачем та кредитором у простій письмовій формі. Договір про стягнення може бути укладений щодо одного чи декількох боржників, щодо всієї та/або частини грошової заборгованості боржника перед кредитором. Професійний стягувач має право на винагороду та відшкодування витрат відповідно до умов договору про стягнення.

2. В договорі про стягнення мають бути визначені наступні умови:

1) сторони договору;
2) предмет договору;
3) строк, протягом якого буде здійснюватися професійна діяльність із стягнення грошової заборгованості в позасудовому порядку;
4) розмір винагороди особи професійного стягувача;
5) розмір, строки та підстави виникнення грошової заборгованості;
6) прізвище, ім’я та по-батькові боржника/боржників;
7) інша ідентифікуюча щодо боржника/боржників інформація, в тому числі адреса (и), реєстраційний номер (и) облікової картки платника податків, номер (и) телефону тощо;
8) відповідальність сторін;
9) мета обробки професійним стягувачем персональних даних боржників;
10) реквізити сторін.

3. Повноваження стягувача на здійснення професійної діяльності із стягнення грошової заборгованості, його права та обов’язки, а також порядок їх реалізації щодо стягнення грошової заборгованості на користь кредитора перед боржником, органами державної влади чи місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами, фізичними та юридичними особами підтверджуються договором про стягнення.

4. Підставою для передачі від кредитора особі професійному стягувачу та подальшої обробки професійним стягувачем (в т.ч. його представниками) персональних даних боржника / боржників є факт укладення договору про стягнення.

5. Договором на стягнення може бути передбачено право професійного стягувача щодо укладення із боржником угоди про реструктуризацію грошової заборгованості, в тому числі підстави та умови такої угоди.

6. Кредитор має інформувати професійного стягувача про здійснені боржником платежі і про зміни порядку сплати та розміру заборгованості в порядку та в строки, встановлені договором. Кредитор не має права залучати більш ніж одного стягувача грошової заборгованості у відношенні однієї грошової заборгованості одночасно.

Стаття 8. Права та обов’язки професійних стягувачів

1. Професійні стягувачі при здійсненні діяльності із стягнення грошової заборгованості мають неухильно дотримуватися норм Конституції України, цього Закону та інших актів чинного законодавства України.

2. Професійні стягувачі при здійсненні діяльності із стягнення грошової заборгованості мають дотримуватися наступних принципів:

1) кореспонденція, адресована боржнику, повинна надсилатися на адресу його проживання або іншу адресу, за якою боржник може бути знайдений, у закритому конверті, без анотації або знаків на конверті, що зазначають, що кореспонденція стосується боргу адресата. Застереження, що стосується знаків на конверті, не стосується позначення та та знаків, що ідентифікують кредитора або особу професійного стягувача;

2) переговори щодо погашення грошової заборгованості мають вестися у дусі відвертості та з дотриманням засад культури;

3) в ході особистих зустрічей з божником представник професійного стягувача в разі зобов’язаний представитись, пред’явити документ, що посвідчує його особу, та пояснити боржникові підстави виникнення відповідної грошової заборгованості;

4) забезпечувати зберігання таємниці та повну охорону персональних даних боржників, відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством України.

3. Професійним стягувачам при здійсненні діяльності із стягнення грошової заборгованості забороняється:

1) використовувати силу, насильство, погрози або образи особистої гідності боржника;

2) використовувати вульгарну або нецензурну лексику, фрази, що ображають особисту честь та гідність боржника, а також використання грубого тону розмови;

3) використовувати будь-які інші засоби, які мають характер залякування;

4) умисно надавати боржнику неправдиву інформацію, що стосується боргу;

5) надавати неправдиву інформацію про свій статус, кваліфікацію або професійні повноваження;

6) висловлювати у будь-який спосіб погрози щодо виконання противоправних дій, що мають на меті порушити право власності на майно;

7) приймати від кредитора доручення на стягнення грошової заборгованості в разі, якщо виконання такого доручення завадить виконанню раніше прийнятого доручення;

8) сприяти ухиленню від сплати боржником грошової заборгованості;

9) введення боржника в оману відносно розміру, характеру та підстав виникнення грошової заборгованості;

4. Професійні стягувачі при здійсненні діяльності із стягнення грошової заборгованості мають право:

1) проводити телефонні переговори з боржниками у робочі дні з 08:00 до 22:00 години. У вихідні або святкові дні телефонні розмови можуть вестися з 9.00 до 20.00 години;

2) надсилати письмові та електронні повідомлення боржникам про необхідність погашення заборгованості перед кредитором;

3) проводити особисті зустрічі з боржниками у робочі дні з 08:00 до 21:00 години. У вихідні або святкові дні візити можуть виконуватися з 09:00 до 20:00 години;

4) отримувати та/або збирати інформацію про боржника, джерела його доходів, його майно, встановлювати контактні данні боржника, в тому числі адресу проживання, реєстрації, роботи, телефонні контакти тощо;

5) проводити зустрічі та/або звертатися до третіх осіб, які пов’язані з боржником (родичі, сусіди, роботодавці, партнери, тощо) з метою уточнення контактних даних боржника в разі, якщо боржник ухиляється від погашення грошової заборгованості та/або проведення переговорів щодо її погашення;

6) повідомляти уповноважені державні органи України або інших держав про наявність у боржника невиконаних зобов’язань на території Україні;

7) запитувати у підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, відомості, необхідні для здійснення професійної діяльності із стягнення заборгованості, за виключенням відомостей, що становлять державну таємницю;

8) здійснювати оцінку платоспроможності боржників;

9) здійснювати інші дії, які не суперечать чинному законодавству України.

Стаття 9. Права та обов’язки боржника

1. В процесі стягнення грошової заборгованості боржник має право:

1) на отримання від кредитора відомостей щодо особи уповноваженого ним професійного стягувача (найменування, місцезнаходження, прізвище, ім’я та по-батькові керівника);

2) вимагати від кредитора пред’явлення документів, підтверджуючих наявність та розмір наявної грошової заборгованості;

3) на ознайомлення зі своїми персональними даними, що обробляє професійний стягувач, в порядку, визначеному чинним законодавством України;

4) висувати професійному стягувачу свої заперечення проти існування та/або розміру грошової заборгованості, надавати відповідні докази;

5) на отримання від професійного стягувача інформації щодо особи, в інтересах якої здійснюється стягнення;

6) здійснювати інші дії, які не суперечать чинному законодавству України.

2. В процесі стягнення грошової заборгованості боржник має зобов’язання, встановлені чинним законодавством України.

Стаття 10. Надання інформації за запитом професійного стягувача

1. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності та їх посадові особи зобов’язані надавати за запитами професійних стягувачів необхідну інформацію, у тому числі для забезпечення погашення боржником заборгованості, визначення місцезнаходження боржника, платоспроможності боржника, наявності належного боржнику рухомого або нерухомого майна, іншу інформацію, за винятком інформації, що становить державну таємницю.

2. За результатами розгляду запиту професійного стягувача протягом десяти робочих днів з дня отримання такого запиту направляється або запитувана інформація, або мотивоване повідомлення про відмову в наданні запитуваної інформації. Відмова у наданні інформації можлива у випадку, якщо така інформація містить відомості, що становлять державну таємницю.

Стаття 11. Відповідальність

Кредитор, професійний стягувач та боржник несуть відповідальність, встановлену чинним законодавством України та договором.

РОЗДІЛ 3. САМОРЕГУЛІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНИХ СТЯГУВАЧІВ ГРОШОВОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Стаття 12. Саморегулівні організації професійних стягувачів грошової заборгованості

1. Саморегулівна організація професійних стягувачів грошової заборгованості має включати в себе не менш 10 учасників. Професійний стягувач має бути членом щонайменше однієї саморегулівної організації професійних стягувачів грошової заборгованості.

2. Об’єднання професійних стягувачів грошової заборгованості набуває статусу саморегулівної організації з дня його реєстрації центральним органом виконавчої влади у сфері професійного стягнення грошової заборгованості. Порядок та умови проведення реєстрації саморегулівної організації професійних стягувачів грошової заборгованості та анулювання реєстрації встановлюються центральним органом виконавчої влади у сфері професійного стягнення грошової заборгованості.

3. Метою діяльності саморегулівних організацій професійних стягувачів грошової заборгованості є забезпечення провадження діяльності професійними стягувачами, які є членами саморегулівної організації, розроблення і затвердження правил, стандартів професійної поведінки та провадження такої професійної діяльності, виконання інших функцій, передбачених чинним законодавством України.

Стаття 13. Делегування саморегулівним організаціям повноважень з регулювання професійної діяльності з професійного стягнення грошової заборгованості

1. Центральний орган виконавчої влади у сфері професійного стягнення грошової заборгованості може делегувати саморегулівній організації такі повноваження:

1) збирання, узагальнення та аналітичне оброблення даних щодо провадження професійної діяльності із стягнення грошової заборгованості;

2) проведення перевірок провадження професійної діяльності із стягнення грошової заборгованості, дотримання вимог законодавства, правил та стандартів професійної поведінки;

3) сертифікація фахівців із стягнення грошової заборгованості.

2. Центральний орган виконавчої влади у сфері професійного стягнення грошової заборгованості делегує саморегулівній організації повноваження з регулювання ринку професійного стягнення грошової заборгованості в установленому нею порядку за заявою цієї організації.

У місячний строк після отримання заяви від саморегулівної організації Центральний орган виконавчої влади у сфері професійного стягнення грошової заборгованості приймає рішення про делегування або відмову в делегуванні саморегулівній організації повноважень.

3. У рішенні про делегування саморегулівній організації повноважень зазначаються:

1) найменування саморегулівної організації, якій делегуються повноваження;

2) повноваження, які делегуються;

3) строк, на який делегуються повноваження;

4) порядок державного контролю за здійсненням делегованих повноважень.

4. Строк делегованих саморегулівній організації повноважень продовжується у порядку, встановленому для їх отримання.